До вишиванки доторкнусь вустами
І черемшини пахощі вдихну.
Мов оживають маки під руками,
Росу дзеркальну я із них змахну.
І подих вітру і блакить озерця,
Зорю вечірню, вквітчану весну -
Усе це пригорну до свого серця,
Коли сорочку вишиту вдягну.
Немає коментарів:
Дописати коментар